Second Message of Ayatollah Khamenei to the Western Youth in Ukrainian

молоді західних держав

В ім’я Аллаха Милостивого,Милосердного!

Гіркі подіїу Франції, породжені сліпим тероризмом, знову спонукали мене до бесіди з вами, молоддю. Мені шкода, що підґрунтя розмови створюють такі інциденти, але дійсність полягає в тому, що якщо питання, що викликають біль, не зможуть створити підґрунтя для того, щоб задуматися у пошуках шляху вирішення й атмосфери для однодумності,втрати подвояться. Страждання будь-якої людини в будь-якій точці світу саме по собі викликає сум у ближнього. Картина немовляти, що гине на очах своїх близьких, матері, у якої радість сімї перетворюється на горе, чоловіка, який кудись прямує з неживим тілом своєї дружини на руках або спостерігача, який не знає, чи побачить у наступну мить останній кадр життя, не може не розбурхати людські почуття та емоції. Кожен, хто знайомий з такими поняттями, як любов і людяність, побачивши такі сцени, не може залишатися байдужим і не відчувати біль, станься це у Франції або в Палестині, Іраку, Лівані чи Сирії. Немає сумнівів, що ці почуття поділяють півтора мільярди мусульман, і вони відчуваютьненависть і обурення щодо винуватців цих злочинів. Але питання полягає в тому, що, якщо сьогоднішні болій страждання не послужать засобом створення кращого й більш безпечного майбутнього, вони лише залишаться гіркими й безплідними спогадами. Я вірю, що тільки ви, молодь, черпаючи уроки з сьогоднішніх безладів, здатні знайти нові шляхи для створення майбутнього і станете перепоною для всіх заблудлихшляхів, які призвели Захід до того, що ми маємо сьогодні.


Так, дійсно, тероризм сьогодні є спільним болем для вас і для нас, але ви повинні знати, що порушення безпеки і тривоги, які вам довелося зазнати в ході останніх подій, відрізняються від страждань, яких впродовж довгих років зазнаютьнароди Іраку, Ємену, Сирії та Афганістану з двох основних причин. По-перше, ісламський світ є жертвою насильства і нагнітання страху в значно більших масштабах, більших обсягах і протягом більш тривалого часу, а по-друге, ці види насильства, на жаль, постійно підтримуються різними методами й ефективно з боку деяких великих держав. Сьогодні мало хто не знає про роль Сполучених Штатів Америки в створенні, нарощуванні потужності і озброєнні Аль-Каїди, угруповання Талібан і їх мерзенних поплічників. Поряд з цією безпосередньою підтримкою, явні й визнані покровителі такфіристського тероризму, незважаючи на наявність найвідсталіших політичних укладів, завжди виступають у якості союзників Заходу. Таке спостерігається незважаючи на те, що в регіоні жорстоко придушуються найпрогресивніші й світлі ідеї, які є результатом динамічного розвитку народовладдя. Двоякийпідхід Заходу до руху пробудження в ісламському світі - наочний приклад протиріччя в західній політиці.


Інша сторона цього протиріччя спостерігається в підтримці урядового тероризму Ізраїлю. Пригноблений народ Палестини ось уже більше 60 років як відчуває наймерзенніші форми тероризму. Якщо жителі Європи сьогодні кілька днів ховаються в своїх будинках і уникають присутності в центрах і товариствах, де нагромаджується велика кількість народу, палестинські сімї ось уже десятки років як не можуть знайти безпечного місця від руйнуючої машини смерті сіоністського режиму навіть у своїх домівках. Яке насильство може зрівнятися сьогодні за ступенем звірства з будівництвом поселень з боку сіоністського режиму? Цей режим, який ніколи серйозно й ефективно не піддавався осуду з боку своїх впливових союзників або хоча б зовні незалежних міжнародних організацій, щодня руйнує будинки палестинців і знищує їхні сади йзасіяніполя, при цьому позбавляє їх навіть можливості перевезти свої домашні речі або зібрати сільськогосподарську продукцію, і все це часто відбувається на очах переляканих жінок і дітей, що плачуть. Вони стають свідками побиття членів своєї сімї, а в деяких випадках, відправки їхдо страшних кімнат тортур. Чи можете ви назвати інше аналогічне звірство в сучасному світі в такому обсязі, в таких масштабах, і яке б тривало так довго? Як, якщо не тероризмом, назвати вбивство жінки посеред вулиці тільки за те, що вона висловила протест до зубів озброєному солдатові?! Це не повинно називатися екстремізмом тому, що це варварство відбувається військовими узурпаторського уряду?! Або, можливо, ця картина більше не повинна турбувати нашу совість тому, що вона постійно транслюється по телевізору протягом 60 років?!

Військові походи в останні роки на ісламський світ, які залишили після себе незліченну кількість жертв, є ще одним прикладом суперечливої логіки Заходу. Країни, що зазнали вторгнення, крім людських втрат, позбулися своєї економічної та промислової структури, їхній рух у бік розвитку й процвітання зупинився або загальмувалося, і в деяких випадках їх відкинуло на десятки років назад. Незважаючи на це, їх нахабно просять не називати себе пригнобленими. Як можна знищити країну і спопелити її міста й селища, а потім сказати їм: не вважайте себе, будь ласка, пригнобленими?! Замість того, щоб закликати зробити вигляд, що не зрозуміли, або забути трагедію, чи не краще було б щиро вибачитися? Страждання, які довелося витерпіти ісламському світу в ці роки через лицемірства і облуди агресорів, анітрохи не поступаються матеріальним збиткам.


Дорога молодь! Я сподіваюся, що ви сьогодні або в майбутньому зміните цей менталітет, заплямований ханжеством. Менталітет, все мистецтво якого полягає в приховуванні довгих цілей і прихованні за маскою мерзенних амбіцій. Я вважаю, що першим етапом у створенні безпеки і спокою має стати виправлення цього насильницького мислення. До тих пір, поки в політиці Заходу будуть панувати двоякі критерії, до тих пір, поки тероризм в очах його великих покровителів буде поділятися на хороший і поганий і до тих пір, поки інтересам урядів буде віддаватися перевага над гуманними і моральними цінностями, не слід шукати коріння насильства в іншому місці.

Ці корені, на жаль, протягом багатьох років поступово просочилися вглиб культурної політики Заходу і підготували мяке і беззвучне вторгнення. Багато країн світу пишаються своєю місцевою та національною культурою, це культури, які прославляючись і примножуючись протягом століть, живили людські спільноти. Ісламський світ не став винятком у цьому правилі. Однак у сучасну епоху західний світ, використовуючи прогресивні засоби, наполягає на культурному поглинанні й асиміляції світу. Я розцінюю навязування західної культури інших народів і применшення значення незалежних культур беззвучним і дуже шкідливим насильством. Приниження багатих культур і образа найбільш шанованих їх аспектів вчиняється, незважаючи на те, що навязувана культура ні в якому разі не володіє потенціалом заміщення. Приміром, такі два елементи, як грубість і моральна розбещеність, які, на жаль, перетворилися на головні критерії західної культури, знизили її популярність і рейтинг навіть на її батьківщині. Питання полягає в наступному: в чому наша провина, якщо ми не хочемо культури ворожнечі, розпусти, що уникає усвідомлення? Ми будемо винні, якщо зупинимо руйнуючий сель, спрямований у бік нашої молоді у вигляді всілякогороду продукції псевдомистецтва?! Я не заперечую важливість і цінність культурної взаємодії. Кожен раз, коли ці звязки відбувалися в природних умовах і з повагою до суспільства, вони дарували розвиток, сприяли славіта збагаченню культур. У свою чергу різнорідні й навязувані звязки були безуспішними йущербними. З величезним жалем повинен сказати, що мерзенні угруповання такі, як ІДІЛ, є породженням таких безуспішних звязків з імпортованими культурами. Якби головна проблема полягала в переконаннях, то аналогічні цим явищам повинні були б спостерігатися в ісламському світі до епохи колоніалізму, хоча історія свідчить про зворотне. Достовірні історичні документи наочно демонструють, як перетин колоніалізму з екстремістським мисленням, що вичерпало себе, в серці примітивного племені, посіяло в цьому регіоні насіння екстремізму. В іншому випадку, як могли з найбільш моральної йнайгуманнішоїрелігійної школи світу, яка у своєму основному положенні прирівнює вбивство однієї людини до знищення всього людства, зявитися такі покидьки, як ІДІЛ?


З іншого боку, виникає питання, чому до цих угруповань приєднуються люди, що народилися в Європі йотримали вихованняв її інтелектуальному та духовному середовищі? Хіба можна повірити, що людина, здійснившипару візитів у зону бойових дій, раптово стає настільки екстремістською, що розстрілює своїх співвітчизників? Безумовно, не слід забувати вплив цілого життєвого циклу нездорового культурного живлення в забрудненому середовищі, що породжує насильство. У цьому звязку необхідно зробити всебічний аналіз. Аналіз, який виявить явней приховане забруднення суспільства. Можливо, глибока ненависть, яка була посіяна в серці деяких верств західного суспільства в період промислового й економічного розквіту, внаслідок нерівності і, можливо, структурної та юридичної дискримінації,породили образу, яка час від часу проявляється в такій болючій формі.

Вусякому разі, саме вам належить розкрити зовнішні шари свого суспільства, знайти проблеми і образи й усунути їх. Розриви слід не збільшувати, а заліковувати. Велика помилка в боротьбі з тероризмом полягає в поспішній реакції, яка збільшує існуючі розриви. Будь-яка емоційнай поспішне дія, яка ізолює, налякає або змусить тривожитися мусульманськугромаду, що проживає в Європі та Америці, представлене мільйонами активних і відповідальних людей, або ще більше позбавить їх основних їхніх прав і видалить з суспільного життя, не тільки не вирішить проблеми, але й зробить більш широкою відстань та глибшою образу. Поверхневі рішення і рішення, що приймаються в якості реакції у відповідь, особливо якщо вони будуть виправдані законом, не матимуть ніякої користі крім того, що відкриють шлях майбутніх криз на тлі збільшення існуючого формування полюсів. Згідно з наявною інформацією, в деяких європейських країнах прийняті норми, що підштовхують громадян до шпигунства проти мусульман. Така поведінка є насильницькою, і всі ми знаємо, що побажання насильства неминуче матиме властивість зворотності. До того ж мусульмани не заслуговують на таку невдячність. Західний світ багато століть чудово знайомий з мусульманами. Як у ту пору, коли західні країни стали гостями на землі Ісламу і зазіхнули на багатства господаря будинку, так і в ту пору, коли були господарями і скористалися справами та ідеями мусульман, за винятком незначних випадків, вони зустрічали лише любов і терпіння. Тому я звертаюся до вас, молодь, із закликом закласти основи правильної і благородної взаємодії з ісламським світом на основі правильного пізнання, проявляючи проникливість і використовуючи гіркий досвід. У такому випадку, в недалекому майбутньому ви побачите, як споруда, побудована вами на такому фундаменті, поширить тінь надійності і довіри на своїх будівничих, подарує їм тепло безпеки і спокою й випроменить на арену Всесвіту промінь надії на світле майбутнє.

Сейєд Алі Хаменеї

8 Азара 1394 р.



29 листопада 2015р.